З 1 січня цього року перестала діяти пільга з оподаткування програмної продукції. Завдяки цій пільзі операції з постачання програмної продукції були звільнені від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ). Починаючи з цього року послуги у сфері IT оподатковуватимуться ПДВ на загальних засадах.
Як вплинуло скасування пільги на IT-бізнес детально розглянуто в статті НАЙПРОСТІШИЙ ГАЙД З ОПОДАТКУВАННЯ ПРОГРАМНОЇ ПРОДУКЦІЇ У 2023 РОЦІ.
Скасування пільги вплинуло й на оподаткування угод, за якими надаються ліцензії на програмне забезпечення. Водночас правила оподаткування таких угод мають певні особливості. Якщо у вашій діяльності ви надаєте або отримуєте права на програмне забезпечення за ліцензійними угодами, то ця стаття стане вам у пригоді. Ви дізнаєтесь, як будуть оподатковуватися ПДВ ліцензійні угоди за новими правилами.
Щоб не припуститися помилок в оподаткуванні ліцензій на програмне забезпечення, треба мати відповідь на такі питання:
За загальним правилом роялті це винагорода, яку сплачують за отримане право користуватися обʼєктом права інтелектуальної власності. Програмне забезпечення також є об’єктом права інтелектуальної власності. Зверніть увагу, що йдеться лише про користування, а не продаж із повним відчуженням прав.
Водночас податкове законодавство має трохи інше визначення роялті. У питаннях, що пов’язані з оподаткуванням, треба керуватися саме податковим законодавством. Згідно з ним не вважається роялті винагорода за ліцензійними угодами, укладеними з кінцевими користувачами програмного забезпечення.
Отже, якщо ліцензію на використання програмного забезпечення надають для того, щоб на його основі розробити нове програмне забезпечення, або зробити його частиною нового програмного продукту та/або передати його в субліцензію іншим особам, то винагорода, сплачена за таку ліцензією в цілях оподаткування є роялті.
Роялті взагалі не оподатковуються ПДВ. Тобто якщо ви надаєте ліцензію на програмне забезпечення, то ПДВ не нараховується незалежно від місцезнаходження сторін ліцензійної угоди, а також від системи оподаткування, на якій перебувають сторони.
Однак, якщо ліцензію на програмне забезпечення надають кінцевим користувачам, то винагарода, сплачена за таку ліцензію не є роялті з точки зору податкового законодавства. Такі операції оподатковуються ПДВ за правилами, що встановлені для IT-послуг. Зверніть увагу, кінцевий користувач не переробляє програмне забезпечення у новий продукт, не використовує його в складі власного продукту, а такожі не передає таке програмне забезпечення в субліцензію.
Типовим прикладом використання програмного забезпечення кінцевим користувачем є ліцензії EULA. Це, власне, вбачається з назви: EULA — End User License Agreement. Не є також роялті винагорода за угодами SaaS (Software as a Service).
Оскільки винагорода за угодами EULA і SaaS не є роялті, то послуги, надані за такими угодами треба розглядати як послуги у сфері ІТ, що оподатковуються за загальним правилом. Зверніть увагу, що до 1 січня 2023 року надання прав та послуг за угодами EULA та SaaS вважалось операціями з постачання програмної продукції. Вони були звільненні від оподаткування ПДВ.
Найбільшої уваги слід приділяти ліцензійним угодам, які укладають ФОПи на єдиному податку. Такі ФОПи мають право надавати ліцензії кінцевим користувачам програмного забезпечення за угодами EULA, SaaS та подібними угодами. Якщо підприємець перебуває на 3 групі єдиного податку, дохід за такими угодами оподатковується за ставкою 5 % (під час воєнного стану може бути 2 %).
Однак, якщо йдеться про угоди, які ФОП на єдиному податку укладає з особами, які не є кінцевими користувачами програмного забезпечення, то треба бути вкрай обережним. Адже винагорода за такими угодами є роялті.
Річ у тім, що до складу доходу ФОПа на єдиному податку не включається роялті та інші пасивні доходи. Тобто у випадку укладання ФОПом на єдиному податку договору, за яким йому мають сплачувати роялті, він не зможе застосувати до такого доходу ставку єдиного податку. Такий дохід вважається доходом фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Отже, для уникнення непорозумінь та претензій з боку податкових органів, ліцензійні договори та інші договори, які передбачають сплату роялті, доцільно укладати не від імені підприємця, а від імені фізичної особи.
Зверніть увагу, це обмеження не поширюється на компанії на єдиному податку. Тобто вони можуть одержувати дохід у вигляді роялті та сплачувати єдиний податок за ставкою 5 % (під час воєнного стану може бути 2 %).
Якщо ліцензію на програмне забезпечення вам надає українська фізична особа чи компанія, то жодних проблем не виникає. Не має значення, чи є ви кінцевим користувачем цього програмного забезпечення чи ні.
А ось, коли ліцензію надає іноземна компанія або підприємець, то треба бути уважним. Якщо український підприємець або компанія, які є кінцевими користувачами програмного забезпечення, отримують ліцензію від іноземних постачальників, то українські користувачі програмного забезпечення мають нарахувати та сплатити ПДВ за ставкою 20 % від вартості ліцензії. Цей обовʼязок виникає незалежно від того, чи зареєстровані ці компанії та підприємці платниками ПДВ, чи ні. Платники єдиного податку теж зобов’язані самостійно нараховувати та сплачувати ПДВ у цьому випадку.
Обов’язок нараховувати ПДВ не виникає, якщо компанія чи підприємець, які придбали ліцензію у іноземного постачальника програмного забезпечення, не є кінцевими користувачами. Як вже зазначалось, винагорода за ліцензію буде вважатися роялті й ПДВ не виникає.
Починаючи з січня цього року податкові наслідки з ПДВ можуть виникати для української компанії на загальній системі оподаткування, яка надає ліцензії та послуги за угодами EULA та SaaS українським компаніям, підприємцям та фізичним особам. Якщо дохід такої компанії перевищує 1 млн грн протягом 12 календарних місяців поспіль, то вона, наймовірніше, муситиме зареєструватися платником ПДВ і після цього додавати ПДВ до вартості своїх послуг за ставкою 20 %.
Якщо українська компанія на загальній системі надаватиме ліцензії іноземним компаніям, підприємцям та фізичним особам то ПДВ не виникатиме незалежно, від того чи є такі особи кінцевими користувачами, чи ні.
Що стосується компаній та підприємців на єдиному податку, то вони не мусять сплачувати ПДВ, якщо надають послуги та ліцензії за угодами EULA, SaaS та подібними угодами українським компаніям, підприємцям та фізичним особам.
Отже, найбільшої уваги потребують такі ситуації:
Сподіваюсь, що ця інформація стане вам у пригоді. Поділіться нею зі своїми знайомими та колегами. Поставте, будь ласка, відмітку «Подобається» цій статті в соціальних мережах. Так більше людей можуть здобути корисні знання. Я буду вам за це безмірно вдячний.
Підпишиться на мій канал Telegram. Я його створив для вашої зручності. На цьому каналі я розміщую всі свої матеріали про те, як захистити бізнес та активи, сплачувати менше податків, а також вести бізнес за кордоном. Також ви можете відслідковувати нові публікації на моїх сторінках у соціальних мережах: LinkedIn, або Facebook.
Якщо у вас залишилися запитання та ви бажаєте отримати консультацію щодо оподаткування українських та іноземних компаній, податкової оптимізації та будь-яких інших питань, звʼяжіться зі мною за цим посиланням.
Більше про мене та мої послуги ви можете дізнатися на моєму сайті.